Розглянуто процес формування ідентичності через нормативний дискурс, зважаючи на його переваги та недоліки у порівнянні з іншими підходами. Дослідження великою мірою базується на аналізі державотворчих процесів в Європейському Союзі. Розкрито значення і вплив соціальних норм на процес формування європейської ідентичності.

Досліджено процеси та механізми формування спільної ідентичності, проведено системний аналіз їх впливу на національну безпеку (НБ) держави. Визначено загрози, які виникають внаслідок несформованої спільної ідентичності: криза політичних інститутів, сепаратизм, конфлікт політичних інтересів, низький рівень політичної культури та громадянського суспільства, цивілізаційна невизначеність та перебування в "сірій" зоні міжнародної політики, десуверенізація. Проаналізовано процеси та механізми впливу на формування спільної ідентичності в ЄС. Розроблено практичні рекомендації для вироблення ефективної політики формування спільної ідентичності в Україні на основі глибинного дослідження ролі європейських політичних інститутів у процесі формування спільної ідентичності громадян. Викладено нові методологічні підходи до дослідження ідентичності та вивчення її впливу на НБ.

Розглянуто актуальні питання формування української політичної нації, проведення політико-конституційної й адміністративно-територіальної реформ. Увагу приділено проблемам феномену неокорпоративізму, еволюції конституційних моделей і політичних партій, оптимізації соціального діалогу, утвердження громадянського суспільства у сучасній Україні. Проаналізовано особливості походження й еволюції політичних партій в Україні, вплив соціально-політичних трансформацій на внутрішню організаційну структуру й ідеологічне позиціювання політичних партій, особливості взаємодії політичних партій з державою. Запропоновано заходи щодо підвищення відповідальності партій за виконання ними визначених законодавством функцій і корекції форм їх участі в публічній політиці у спосіб внесення змін до виборчого законодавства, реформування державної служби тощо.

Досліджено зміст діяльності адвоката-захисника в суді першої інстанції, виявлено основні закономірності даної діяльності та розроблено загальні алгоритмічні рекомендації для адвокатів-захисників. Визначено місце та роль адвоката-захисника в забезпеченні реалізації права обвинуваченого (підсудного) на захист у суді першої інстанції, з'ясовано зміст прав і обов'язків адвоката-захисника у стадіях попереднього розгляду справи суддею та судового розгляду. Розкрито зміст права обвинуваченого (підсудного) на захист, надано чітке його визначення. Визначено співвідношення права на захист з правом на правову допомогу, а також співвідношення правового статусу та процесуального становища адвоката-захисника. Досліджено обставини, що виключають участь адвоката-захисника у справі. Визначено особливості участі адвоката-захисника у суді присяжних та у справах стосовно злочинів неповнолітніх.

Проаналізовано проблеми загрози національній безпеці України, які виникають внаслідок несформованої ідентичності громадян, а також перспективи використання європейського досвіду.

Висвітлено результати досліджень, які було апробовано під час круглого столу "Актуальні проблеми сучасної юридичної науки та практики в умовах воєнного стану". Розглянуто теоретичні та прикладні проблеми кримінального права та кримінології, конституційного права, теорії держави і права, цивільного та господарського права, міжнародного права в сучасних умовах. Опубліковано матеріали, що відображають точку зору авторів, яка не завжди збігається з думкою редакційної колегії.